Ні Україні, ні Росії, ні жодній людині
Слава не належить - тільки лиш Христу.
Усвідомить всі ми із вами повинні
Божу ось цю істину вічну і просту.
Всі ми Богом створені по Його подобі,
Всі ми від Адама створені були.
Вічний Бог бажає, щоб усі народи
У любові, злагоді і в мирі жили.
Війни, землетруси, голоди і мори-
Все це через наші діється гріхи.
Розбрат, невдоволення, сльози, гнів і горе,
Люди, один одному несемо це ми!
Гітлери і Сталіни й їм подібні образи
Часто проявляються в багатьох із нас.
Ми ж з тобою, друже мій, вічним Богом обрані
Щиро прославляти Його повсякчас.
Блуд, розпуста, ненависть, подружня невірність,
Підлість і лукавство, здирство і обман-
Все оце принижує Бога й нашу гідність,
Все це нам нав'язує підлий сатана.
Ті, що в 45-му були побратимами,
Нищать один одного в безглуздій війні.
Україно рідная, будеш тоді вільною,
Коли на коліна станемо всі ми.
Перед Богом праведним в щирім покаянії
За всі нами скоєні й предками гріхи-
У ці дні непевнії і в ці дні останнії
Від всіх бід непроханих може Бог спасти.
Війна сорок п'ятого надала нам гарного
Урока: Німеччина через стільки літ
Попросила в Господа і в людини кожної
Прощення, що стільки принесла всім бід.
Примирімось з Господом, односельці милії!
Примирись із Господом, Україно вся!
Бог війну припинить враз, Бог всіх нас помилує,
Якщо будем славити Господа Христа.
Ольга Назарова,
Украина
Ти все розставиш на свої місця, мій Боже.
Лиш Ти надійний, вірний, Боже мій.
НавЕсти лад у всім мені Ти допоможеш.
Вся довіряюся, Господь, лише Тобі. Амінь.
Прочитано 2792 раза. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Детки, в школу собирайтесь - zaharur Этот "злой" стишок, своего рода пародия на известный стишок Модзалевского, саркастически бросает вызов современной системе образования, которая усердно лишает ребёнка Детства и приспосабливает его сознание для успешной интеграции в общество счастливого потребителя. Вместо развития сердца и возрастания в познании Творца, вместо открытия ребёнку неразрывной связи между духовным и материальным миром, она пичкает до омертвения ум ребёнка огромными пакетами информации с пикантным добавлением (для прикрытия своей наготы) псевдодуховных фиговых листочков (в виде всяких "Основ религии и светской этики")
Стихотворение было навеяно, в числе прочего, "Учеником" Уильяма Блейка:
УЧЕНИК
Приятно выйти на лужок
Рассветною порой -
Трубит охотничий рожок,
И жаворонок со мной
Щебечет озорной.
А в школу не хочу идти -
И мне там не с руки,
Где под надзором взаперти
В узилище тоски
Корпят ученики.
О сколько дней я загубил,
Войдя в постылый класс!
Над книгами лишался сил,
Но знаний не запас -
Они мне не указ!
Поет ли птица или нет
Из спутанных тенет?
Как детям быть, когда Запрет
Их крылышки сомнет
И радости убьет?
Отец и мать! Коль вешний цвет
Обронит лепестки,
Коль не увидят яркий свет
Нежнейшие ростки
Под пологом тоски, -
To что созреет меж ветвей
На дереве таком?
И пору юности своей
Помянем ли добром
Глухим осенним днем?
---
